Щоб система водопостачання з колодязя служила користувачеві ефективно та довго роботи починають із з’ясування місця джерела. Для цих цілей досі використовують рамку (лозу). Або проводять геодезичний аналіз.

Коли знайдений майданчик, можна приступати до вибірки землі. При всій нескладності викопування ґрунту – визначальна стадія колодязного монтажу. Від неї залежить термін існування джерела. Робота тут має на увазі деяку фізичну підготовку самих копаючих.

Можна, мабуть, покликати техніку на допомогу. Але найбільш мобільні та «умілі» екскаватори навряд чи зможуть взяти ґрунт глибше ніж з 4-5 м. Крім того, потужне втручання механізованого ковша провокує дестабілізацію щільності стінок. Значить, надалі система водопостачання з колодязя буде частіше схильна до деформацій стінок джерела. Велика вартість доставки землерийної машини та її роботи також дуже часто схиляє замовника до вибору праці ручного.

Типова модель такого водозабору формується кільцевими залізобетонними фрагментами. Шахту прокопують до заданої глибини. Потім усередину її лебідкою по одному спускають елементи із ЗБ. Останні виготовляються на різних за рівнем обладнання та дотримуваних технологій виробництва. Тому добре буде заздалегідь переконатися в якості кілець, що купуються (однорідність матеріалу, однакові габарити, відсутність тріщин тощо). У процесі заглиблення потрібна періодична звірка габаритів кільця та діаметра шахти. Вертикальність витримується схилом.

Будь-яка система водопостачання з колодязя починається з формування джерела. У принципі, його можна викопати в будь-який сезон. Лише навесні робити цього не потрібно. Можна добряче помилитися з місцем розташування підземних гідропотоків.

top